Дихлор-25 таблетки по 25 мг, 30 шт.

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування лікарського засобу

ДИХЛОР-25

(DICHLOR-25)

ДИХЛОР-50

(DICHLOR-50)

Склад:

діюча речовина: chlortalidone;

1 таблетка містить 25 мг або 50 мг хлорталідону;

допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, крохмаль прежелатинізований, хіноліновий жовтий (Е104), натрію крохмальгліколят, кремнію діоксид колоїдний безводний, стеаринова кислота.

Лікарська форма. Таблетки.

Основні фізико-хімічні властивості: плоскі, округлі таблетки без оболонки жовтого кольору зі скошеними краями з обох сторін.

Фармакотерапевтична група.

Нетіазидні діуретики з помірною активністю. Сульфонаміди, прості. Код АТХ C03B A04.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.

Хлорталідон є пероральним діуретиком тривалої дії з гіпотензивною активністю.

Препарат Дихлор викликає діурез із збільшенням екскреції іонів натрію та хлору. Він діє на дистальні звивисті канальці нефрону. Сечогінна дія хлорталідону причиняє зниження об'єму позаклітинної рідини, об'єму плазми, серцевого викиду, загального обмінного натрію, швидкості клубочкової фільтрації та потоку плазми нирок.

У осіб, що страждають артеріальною гіпертензією, хлорталідон м'яко знижує артеріальний тиск. Хоча механізм дії хлорталідону є не цілком ясним, зниження рівня натрію і води, ймовірно, забезпечують його антигіпертензивний ефект. При подальшому застосуванні гіпотензивний ефект зберігається, ймовірно, через падіння периферичного опору; серцевий викид повертається до попередніх значень, об'єм плазми дещо знижується, а активність реніну плазми може бути підвищена.

Хлорталідон підвищує виведення бікарбонату, фосфату і магнію з сечею (головним чином через проксимальні канальці); виведення натрію, хлориду і калію з сечею (переважно через дистальні канальці).

Сечогінна дія хлорталідону починається в середньому через 2,6 години після прийому і триває до 72 годин.

Як і тіазидні діуретики, хлорталідон спричиняє дозозалежне зниження рівня калію в сироватці крові, підвищення в сироватці крові рівня сечової кислоти та глюкози в крові, а це може призвести до зниження рівня натрію і хлору.

Фармакокінетика.

При пероральному введенні хлорталідон всмоктується з шлунково-кишкового тракту (близько 65%). Однак вільного хлорталідону в крові дуже мало, найбільша кількість зв’язана з карбоангідразою червоних клітин (98%). Концентрація в еритроцитах становить 50 – 80-кратну концентрацію в плазмі або сироватці крові.

Метаболіти не ідентифіковані. 50 – 65% від пероральної дози виводиться в незміненому вигляді з сечею. До 10% може виявлятися в калі, що свідчить про жовчний або кишковий діаліз. Середній час напіввиведення хлорталідону в плазмі становить від 40 до 60 годин.

Клінічні характеристики.

Показання.

Лікування артеріальної гіпертензії, есенціальної або нефрогенної, або ізольованої систолічної гіпертензії.

Лікування стабільної, хронічної серцевої недостатності від легкого до помірного ступеня (функціонального класу II або III за класифікацією NYHA).

Лікування набряків.

Протипоказання.

– Гіперчутливість до хлорталідону або інших лікарських засобів, отриманих із сульфаніламідів.

– Анурія.

– Тяжка печінкова або ниркова недостатність (кліренс креатиніну